Поміркуй над прочитаним
1. Прочитай виразно вірш. Зверни увагу на інтонацію, з якою потрібно читати кожен стовпчик. Увага! Інтонація включає тон, силу голосу, мовні паузи, темп читання.
Вірш “Колискова” Лесі Українки потрібно читати ніжно і лагідно, адже це колискова пісня для малої дитини. Особливо перший, третій і останній стовпчики - їх треба читати тихим і спокійним голосом, неквапливо, з паузами. Вони створюють атмосферу затишку і спокою.
А ось другий і четвертий стовпчики звучать тривожніше. Їх треба читати трохи голосніше і швидше. Тут поетеса попереджає дитину, що в житті будуть і труднощі, і сльози. Та все ж радить малечі спати, поки є час.
Отже, інтонація у вірші змінюється - то заспокійлива і ніжна, то схвильована і напружена. Це допомагає передати почуття ліричної героїні й глибше розкрити зміст колискової.
2. Розглянь світлину. На ній ти бачиш кардіограму серця, що відображає ритм скорочення серцевого м’яза.
Поетичні твори теж мають своєрідну кардіограму — певний малюнок настрою ліричного героя/ліричної героїні. У вірші Лесі Українки настрій ліричної героїні в кожному стовпчику змінюється відповідно до думки, яку в ньому відтворено. У робочому зошиті зобрази «кардіограму» настрою ліричної героїні.
У вірші Лесі Українки “Колискова” настрій ліричної героїні змінюється в кожному стовпчику.
Спочатку вона ніжно заколисує дитину, і настрій спокійний та лагідний. Потім вона згадує про майбутні труднощі в житті дитини, і настрій стає сумним і тривожним. Далі лірична героїня закликає дитину не коритися долі, а боротися з нею, і настрій стає рішучим. А в кінці вона знову повертається до ніжної колискової, і настрій заспокоюється.
Я спробував намалювати “кардіограму” настрою в зошиті. Лінія спочатку рівна, потім іде вниз (сум), далі різко вгору (рішучість) і знову вирівнюється в кінці (спокій). Вийшов такий хвилястий графік, який показує зміни настрою ліричної героїні в кожному стовпчику вірша.
3. Хто є ліричною героїнею твору? Що ти про неї можеш сказати? Намалюй «хмарку слів», що відображатиме риси характеру ліричної героїні
Ліричною героїнею твору є мама, яка співає колискову своїй дитині. Вона турботлива, ніжна, але водночас розуміє, що в житті є багато труднощів і випробувань. Мама хоче, щоб дитина росла сильною і готовою до життєвих негараздів.
4. Як лірична героїня вчить дитину ставитися до життєвих труднощів? Зацитуй ці рядки
Лірична героїня вчить дитину не коритися долі, а боротися з нею. Вона каже: “Сором хилитися, долі коритися! Час твій прийде з долею битися, — сон пропаде…”
5. Поясни, як ти розумієш слова «Хутко прийматимеш / Лихо та жаль»
Слова “Хутко прийматимеш лихо та жаль” означають, що дитина скоро зіткнеться з життєвими труднощами, смутком і болем. Це неминуче, бо таке життя.
6. Чому поетеса каже: «Жить — сльози лить!»? Знайди пояснення цієї думки в тексті
Поетеса каже “Жить — сльози лить!”, тому що життя сповнене випробувань і страждань. У тексті це пояснюється словами: “Тяжка годинонько! Гірка хвилинонько! Лихо не спить…”
7. Прочитай передостанній і останній стовпчики вірша. Назви звуки, які часто повторюються в них. Як повтори звуків допомагають поетесі підсилити думку й точніше передати настрій?
В передостанньому й останньому стовпчиках часто повторюються звуки “с”, “ш”, “ч”. Ці повтори створюють ефект колискової, заспокійливої пісні, яка допомагає дитині заснути. Водночас вони підсилюють тривожний настрій ліричної героїні, яка переймається майбутнім своєї дитини.
8. Чому перший стовпчик знову повторюється наприкінці вірша?
Перший стовпчик повторюється наприкінці вірша, щоб підкреслити основну думку твору - дитині треба насолоджуватися безтурботним сном, поки вона ще маленька. Це створює своєрідне обрамлення вірша і надає йому завершеності.
9. У робочий зошит випиши з вірша художні засоби. Усно поясни, чому у творі часто вжиті пестливі слова.
Художні засоби з вірша:
- епітети: яснесенький (місяць), тихесенький (промінь), малесенький, пізній (час), тяжка (годинонько), гірка (хвилинонько)
- Метафора: “жить — сльози лить”
Зменшено-пестливі слова: яснесенький, тихесенький, малесенький, годинонько, хвилинонько, дитинонько.
Пестливі слова часто вживаються у творі, тому що це колискова пісня. Вони передають ніжність, лагідність, турботу про маленьку дитину. Також вони створюють особливу мелодійність вірша.
Домашнє завдання
Уяви ліричну героїню вірша через двадцять років. Їй приходить лист від її дорослого сина / дорослої доньки. У ньому — спогади про мамину колискову. Напиши листа від імені вже дорослої дитини. Про що він/вона міг би / могла б написати своїй неньці?
Дорога матусю!
Я зараз далеко від тебе, але часто згадую своє дитинство і твою ніжну колискову. Ті слова, які ти співала мені перед сном, назавжди закарбувалися в моїй пам’яті.
Тепер я вже дорослий/ла і розумію, про що ти співала. Життя справді буває нелегким, часом доводиться долати труднощі й переживати сумні моменти. Але твоя колискова навчила мене не здаватися, а сміливо дивитися в очі долі.
Я пам’ятаю, як ти співала про місяць яснесенький і його тихесенький промінь. Це було так заспокійливо і навівало солодкі сни. А ще ти попереджала, що прийде час боротися з негараздами. І цей час настав.
Але я не шкодую. Всі випробування зробили мене сильнішим/ою. І в цьому твоя заслуга, мамо. Ти з дитинства вклала в мене віру в себе і надію на краще.
Дякую тобі за цю мудру колискову і за твою безмежну любов. Я дуже сумую за тобою і мрію скоріше тебе обійняти.
Твоя дитина, яка вже подорослішала, але завжди пам’ятатиме твою колискову.