Софія Мудрагелівна пропонує
1. Прочитай виразно прислів’я. Якій темі вони присвячені? Свою відповідь обґрунтуй, спираючись на ключові слова у них.
Ці прислів’я присвячені темі жадібності, скупості. Про це свідчать такі ключові слова: “не дає”, “мало”, “жадно”, “не дурний крук”, “не дасть”
2. Передбач за змістом прислів’їв і заголовком, про що може йти мова у творі І. Липи.
Виходячи зі змісту прислів’їв і заголовку, можна передбачити, що у творі І. Липи йтиметься про якусь жадібну, скупу людину, яка нічого не хоче віддавати іншим, усього собі бажає і завжди їй замало. Можливо, розповідь про якогось скнару чи прижмуреного господаря.
Поміркуй над прочитаним
1. Коли і де відбуваються події у творі? Як про це сказано в тексті?
Події відбуваються в невизначений історичний час, проте описуються як “часи жорстокі й криваві, сумні й тяжкі для всього народу”. Конкретне місце дії не вказується, але згадується про країну та раджу.
2. Знайди і прочитай опис дерева життєвих радощів. Які емоції викликає в тебе цей опис?
“Один індус мав у своєму садку дерево життєвих радощів, що родило тільки раз за своє життя і то лиш один овоч. Весь народ чекав на цей овоч, як на Бога з неба, як на джерело щастя, як на початок нового життя.
І от дерево розцвіло, зав’язалося, овоч почав рости, наливатися… Дозрів і став прозорий, мов кришталь. Удень виблискував веселими кольорами й барвами, наче діамант, а вночі світився, як місяць. Дивні життєдайні пахощі розливалися від нього по всій країні.”
Цей опис викликає почуття захоплення та надії. Дерево описується як щось дивовижне, небачене, що приносить радість та нове життя для людей. Плід уявляється як джерело щастя, краси та цілющих властивостей. Опис наповнений світлими, позитивними емоціями та створює ауру чогось казкового, майже містичного.
3. Спираючись на текст, поясни, чому весь народ чекав на плід, «як на початок нового життя». У чому полягала його чудодійна сила? Підтвердь свої слова цитатами
Весь народ очікував на цей плід “як на початок нового життя”, оскільки вірив у його чудодійну, зцілюючу та животворну силу, як сказано в цитаті: “Усі хотіли купити хоч шматочок того овоча, щоб заспокоїти свої болі, прогнати смуток і жалі, почути в душі радощі життя”.
4. У творі не зазначено назви овоча. В описі виділи ключові слова, які відображають його особливості. Дай назву плоду, намалюй у робочому зошиті, як ти його уявляєш
Ключові слова, що описують особливості плоду: прозорий, кришталь, діамант, місяць, життєдайні пахощі, світився, барви, веселі кольори. Можливі назви: кришталевий плід життя, діамантовий плід радості тощо.
[Помістив малюнок плоду у вигляді великого прозорого діаманта, що світиться і випромінює промені]
5. Знайди і прочитай два слова, які характеризують головного героя. Добери приклади його вчинків, які підтверджують думку автора про індуса
Два слова, що характеризують індуса, - “недалекоглядний” і “сліпий”. Його вчинки, які це підтверджують: замість поділитися плодом з народом, він вирішив виторгувати за нього максимальну ціну (“Посилав слуг на базар довідатися, скільки заплатять за овоч”); байдуже ставився до благань людей (“Весело сміявся”); зволікав з продажем, доки плід не зіпсувався.
6. Які риси характеру виявив індус, коли зрозумів, що овоч зіпсований? Зацитуй відповідний уривок
Коли індус зрозумів, що плід зіпсувався, він виявив егоїзм і жадібність, як видно з цитати: “Індус злісно розреготався…“. Замість поділитися чудодійним плодом з людьми, він спробував наживатися на ньому, що й призвело до загибелі дива.
7. Поясни, що міг відчувати герой, коли овоч достиг, і які емоції пережив, коли плід зіпсувався. Які надії він покладав на урожай із дерева життєвих радощів?
Коли плід достиг, індус, імовірно, відчував радість, збудження та передчуття великого багатства, адже він сподівався продати його за величезні гроші. Він покладав надію на те, що урожай з дерева життєвих радощів зробить його багатим і знаменитим. Однак, коли плід зіпсувався, індус мав пережити гірке розчарування, розпач і злість на себе за свою жадібність та короткозорість.
8.Прочитай дві цитати: 1) Дивні життєдайні пахощі розливалися від нього по всій країні; 2) І від його смороду тікали люди світ за очі. Яке речення має пряме значення, а яке — підтекст, тобто прихований додатковий смисл? У чому він полягає?
Перше речення “Дивні життєдайні пахощі розливалися від нього по всій країні” має пряме значення, описуючи приємний аромат, що йшов від чудодійного плоду. Друге речення “І від його смороду тікали люди світ за очі” має додатковий, прихований зміст - підтекст, який символізує розчарування людей, їхні зруйновані надії та марні сподівання на диво та щастя, які обернулися гидким смородом.
9. На прикладі вчинків героя поясни, що означає вислів «утратити шанс». Який це був шанс для індуса? Які наслідки це могло мати? Чи був у тебе випадок у житті, коли ти втратив/втратила шанс? Розкажи про нього однокласникам/однокласницям
Вислів “утратити шанс” означає не скористатися сприятливою нагодою, можливістю, яка більше не повториться. Для індуса шансом була можливість поділитися дивовижним плодом з людьми, принести їм радість та полегшення. Проте через жадібність він утратив цей шанс, і наслідком стало повне розчарування народу. У своєму житті я також мав випадок, коли втратив шанс - це було під час шкільного змагання. Мені випала можливість представляти школу, але я розслабився і не підготувався належним чином. Результатом стало програш, а шанс показати себе був згаяний. Це був важливий урок для мене - ніколи не нехтувати сприятливими можливостями.
10. Як ти думаєш, чи може людина або предмет зробити тебе щасливим/щасливою? Що або хто може бути джерелом щастя для тебе? Чому?
Я вважаю, що ні люди, ні речі самі по собі не можуть зробити людину по-справжньому щасливою. Справжнє щастя походить зсередини, від внутрішнього стану душі, системи цінностей та світогляду. Джерелом щастя для мене є відчуття гармонії, наповненості життя сенсом, здорові стосунки з близькими людьми, можливість самореалізації та зростання як особистості.
11. Визнач тему та головну думку твору
Темою твору є жага багатства та жадібність, яка заважає побачити справжні цінності життя.
Головна думка - нагадування про те, що матеріальні блага не можуть принести справжнього щастя, якщо людина керується лише корисливими інтересами.
12. Поділи текст на завершені за змістом частини, добери до кожної заголовок
- Вступ (опис важких часів та очікування чудодійного плоду).
- Диво дозріває (опис казкового дерева та плоду).
- Марні сподівання людей (благання поділитися плодом).
- Жадібність індуса (вичікування вищої ціни).
- Втрачений шанс (зіпсований плід, розчарування народу).
13. Поясни, із чим суголосний заголовок — із темою чи з головною думкою твору. Відповідь обґрунтуй. Який заголовок до твору запропонуєш ти? Чому саме такий?
Заголовок “Дерево життєвих радощів” більше суголосний з темою твору, адже вказує на той диво-плід, навколо якого розгортається сюжет. Натомість головна думка про марноту матеріальних інтересів не відображена в заголовку прямо. Я б запропонував назвати твір “Втрачений шанс на щастя”, бо ця назва точніше передає ідею твору про згубні наслідки жадібності та нехтування справжніми життєвими цінностями.
14. Визнач жанр твору, свою думку обґрунтуй
За своєю формою та способом викладу твір є оповіданням з елементами притчі та алегорії. Він містить повчальну мораль у прихованому вигляді казкової історії.
15. Які прислів’я, наведені на с. 16, відповідають змісту твору І. Липи? Прочитай їх уголос і запам’ятай.
З наведених прислів’їв найбільше відповідають змісту твору І. Липи “Дерево життєвих радощів” такі:
“Сам не їсть і другому не дає” - це точно описує поведінку жадібного індуса, який не став ділитися чудодійним плодом з людьми.
“Що на людях видно, то й собі жадно” - індус також виявив жадібність, побачивши, наскільки високо цінують люди дивовижний плід.
“Не дурний крук, щоб упустив із рук” - індус не хотів упустити нагоди нажитися на плоді, через що й втратив його.
“То такий, що й каменя не дасть голову провалити” - це прислів’я також характеризує жадібну й безжалісну вдачу головного героя.
Ці прислів’я влучно відображають головну ідею твору про згубні наслідки користолюбства та жадібності, коли людина втрачає здатність розділити благо з ближніми і тому зазнає прикрого розчарування.
Домашнє завдання
1. У робочому зошиті запиши по два запитання кожного виду до оповідання І. Липи.
Ось два приклади закритих та відкритих запитань до оповідання І. Липи “Дерево життєвих радощів”:
Закриті запитання:
- Чи належало дерево життєвих радощів індусу?
- Де ріс чудодійний плід?
Відкриті запитання:
- Чому весь народ з таким нетерпінням очікував на визрівання плоду?
- Яку головну думку хотів донести автор цим твором?
2. Уяви, що індус погодився продати овоч за табун коней. Як би могли розвиватися події далі? Напиши продовження притчі в робочому зошиті.
Продовження притчі:
Індус погодився на пропозицію купити плід за табун коней. Люди зраділи, сподіваючись нарешті скуштувати чудодійний овоч. Однак коли принесли плід, індус роздивився його ще раз і засумнівався - чи буде цього достатньо? Йому закортіло отримати ще більшу ціну.
Він відмовився від угоди й вирішив запросити ще більшу платню. Та невдовзі нові покупці відмовилися, адже плід вже почав в’янути й смердіти. Розгублений індус урешті-решт спробував просто роздати його людям, але всі відвернулися від зіпсованого овоча з огидою.
Так жадібність і недалекоглядність призвели до того, що унікальний плід було безжально змарновано, а люди так і не змогли відчути його чарівної сили. Розчарований індус залишився ні з чим.