Вам відомо з уроків зарубіжної літератури про священні книги людства - Веди, Біблію, Коран. Хто, де й коли їх створив? Які головні їхні ідеї та образи?
Веди, Біблія, Коран — священні книги людства. Веди створені в Індії у XV–V ст. до н.е., Біблія — у трьох частинах світу близько 1500 років, Коран — в Аравії у VII ст. н.е. Головні ідеї: Веди — багатобожжя й карма, Біблія — віра в єдиного Бога й любов, Коран — єдиний Бог, пророки, Судний день.
Як пояснюється творення світу в Біблії?
У Біблії світ створює Бог за шість днів: спочатку виникає світло, небо, земля, вода, рослини, потім Сонце, Місяць, зорі, тварини й людина. Бог творить усе словом, тобто своєю волею. Сьомого дня Бог відпочиває.
Що спільного між цим поясненням і науковим тлумаченням виникнення Землі та життя на ній?
Обидва пояснення говорять про початок світу з хаосу або нічого, поступове виникнення різних форм життя. В обох є послідовність: спочатку виникає нежива природа, потім рослини, тварини, людина. Але наука пояснює це еволюцією та фізичними законами, а Біблія — дією Бога.
У чому полягає прабатьківський гріх?
Прабатьківський гріх — це непослух Адама і Єви, коли вони порушили Божу заборону й скуштували плід із дерева пізнання добра і зла. Через це вони втратили рай і безсмертя, а гріх і страждання прийшли у світ.
Чому всемогутній Господь Бог допустив спокусу змія?
Бог допустив спокусу, щоб людина могла зробити свідомий вибір між добром і злом, була вільною у своїх вчинках, а не просто виконувала накази без розуміння.
Чи була б людина щасливою, якби знала лише добро та не знала, що таке зло? Поясніть свої міркування.
Якби людина знала лише добро, вона не могла б оцінити його цінність, бо не мала б із чим порівняти. Зло дає можливість робити вибір і розуміти, що таке справжнє добро. Тому щастя без вибору було б неповним.
Поміркуйте! (сторінка 56)
Яка будова Біблії?
Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту (39 книг) і Нового Заповіту (27 книг). Усього — 66 книг. Старий Заповіт визнають юдеї, а християни — обидві частини. Тексти створювалися впродовж 1500 років у трьох частинах світу — Азії, Африці, Європі.
З творів яких жанрів вона складається?
У Біблії є міфи, хроніки, народні пісні, псалми, поезія, притчі, афоризми, послання.
Як ви розумієте кожну із заповідей?
- Не май інших богів — повага до єдиного Бога.
- Не роби ідолів — не поклонятися речам чи людям.
- Не призивай ім’я Бога марно — не зловживати святим.
- Пам’ятай день суботній — відпочинок і духовний розвиток.
- Шануй батьків — повага до родини.
- Не вбивай — цінуй життя.
- Не чини перелюбу — вірність у стосунках.
- Не кради — повага до чужої власності.
- Не свідкуй неправдиво — чесність.
- Не жадай чужого — не заздрити, не прагнути чужого добра.
Чи залишаються вони актуальними сьогодні?
Так, заповіді залишаються актуальними, бо закликають до поваги, чесності, любові, миру й справедливості. Вони є основою моралі та гармонійного співжиття людей.
Поміркуйте! (сторінка 57)
«І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви»
Як ви думаєте, чому саме цей принцип згодом назвуть золотим правилом моралі та людяності?
Цей принцип називають золотим правилом, бо він універсальний і справедливий для всіх людей. Якщо кожен буде ставитися до інших так, як хоче, щоб ставилися до нього, у суспільстві буде більше добра, поваги й довіри. Це правило допомагає уникати зла, конфліктів і вчить ставити себе на місце іншого, тобто бути людяним і справедливим.
Поміркуйте! (сторінка 58)
Як ви розумієте кожну прикмету справжньої любові, названу апостолом Павлом? Наведіть приклади такої любові з літератури, кіно, з ваших життєвих спостережень.
Прикмети справжньої любові за апостолом Павлом:
- Любов довготерпить — терпляча, не ображається через дрібниці.
- Любов милосердствує — завжди готова допомогти, співчуває іншим.
- Не заздрить — радіє успіхам інших, не прагне чужого.
- Не величається — скромна, не хизується своїми досягненнями.
- Не пишається — не ставить себе вище за інших.
- Не поводиться нечемно — ввічлива, поважає інших.
- Не шукає тільки свого — думає про добро інших, а не лише про себе.
- Не рветься до гніву — не злиться без причини.
- Не думає лихого — не бажає зла, не підозрює без підстав.
- Не радіє з неправди, але тішиться правдою — не підтримує зло, а цінує чесність.
- Усе зносить — готова прощати і приймати недоліки інших.
- Вірить у все, сподівається всього, усе терпить — довіряє, не втрачає надії, не здається.
Приклади такої любові:
- Кіно: У фільмі «1+1» (фр. «Intouchables») дружба між головними героями будується на прийнятті, підтримці та щирості, попри різні характери й обставини.
- Життєві спостереження: Коли батьки безумовно підтримують дітей у складних ситуаціях, прощають помилки, допомагають, навіть якщо їм важко — це приклад справжньої любові.
Поміркуйте! (сторінка 60)
Як перегукуються мотиви поезії «Кольорові миші» та переспіву «Давидові псалми»?
Обидва твори Ліни Костенко закликають до вибору добра, правди, чистоти душі. В «Кольорових мишах» ідеться про ціну фантазії, правди й свободи, а в «Давидових псалмах» — про шлях праведника, який не зраджує совість і не йде за злом.
Порівняння Псалма 1 і вірша Л. Костенко. Доведіть, що це переспів, а не переклад.
Псалом 1 у Біблії:
- Описує щасливу людину, яка не йде шляхом грішників, а дотримується Божого закону
- Протиставляє праведників і грішників: праведник — як дерево, грішник — як порох.
Вірш Ліни Костенко:
- Зберігає основний мотив щасливої людини, яка «душа у Бога на плечі», не зраджує правди.
- Використовує сучасні образи, деталізує мотиви: «душа у нього сіра й напівмертва», «душа у нього буде горобцем».
- Додає власні риси: мотив самотності, мужності, цінності совісті.
Це переспів, бо поетеса творчо переосмислює біблійний текст, додає нові образи, сучасні деталі, розширює ідеї, а не просто перекладає дослівно.
Які мотиви й образи оригіналу доповнила й деталізувала Л. Костенко?
- Образ щасливої людини деталізовано: «душа у Бога на плечі», «стоятиме, як древо над потоком».
- Додає контраст: «душа у нього сіра й напівмертва», «душа у нього буде горобцем».
- Підкреслює ціну вибору: «не зміняє совість на харчі», «не схибнеться на дорогу зради».
Антитеза у вірші (контраст):
- «Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем» - протиставлення праведника й лукавого.
- А хто від правди ступить на півметра,- душа у нього сіра й напівмертва - пряме протиставлення людини з чистим серцем і того, хто проміняв совість на вигоду.
У чому поетеса вбачає сенс щасливого людського життя?
У вірності добру, совісті, правді, у виборі чесного шляху навіть у складних обставинах. Щаслива людина — та, чия душа «у Бога на плечі», хто не зраджує себе і не служить злу.
Виразне читання поезії Ліни Костенко «Давидові псалми»
Рекомендується читати повільно, виразно виділяючи контрасти між праведником і грішником.
Поміркуйте! (сторінка 62)
Які внутрішні риси Спасителя проступають у його óбразі на картині Й. Кондзелевича «Нерукотворний Спас»?
В образі Спасителя на творі Кондзелевича відчуваються спокій, милосердя, духовна сила та всепрощення. Лик випромінює лагідність, внутрішню гармонію, співчуття до людей. Погляд зосереджений, проникливий, але водночас добрий і відкритий — це символ любові й надії для всіх, хто дивиться на ікону.
Які події із життя Спасителя відобразив художник О. Шупляк у картині «Різдво»? Яку ідею завдяки техніці двовзору він утілив?
На картині «Різдво» зображено народження Ісуса Христа: Діва Марія, немовля, ангели, пастухи, Вифлеємська зірка. Завдяки техніці двовзору художник поєднав кілька образів: якщо дивитися під різними кутами, можна побачити як сцену Різдва, так і символічний образ Христа. Ідея — показати, що у святі Різдва вже закладено всю подальшу місію Спасителя, а кожна деталь має глибокий духовний зміст.
Яке враження справили на мене картини О. Охапкіна? Чи вдалося митцю поєднати біблійні мотиви з українським національним колоритом?
Картини О. Охапкіна вражають яскравістю, емоційністю та глибиною. Художнику вдалося гармонійно поєднати біблійні сюжети з українськими традиційними елементами: в орнаментах, кольорах, деталях одягу, національних символах. Це створює відчуття близькості біблійних подій до української культури, робить їх зрозумілими й рідними для сучасного глядача.
Читайте та досліджуйте!
Знайдіть афоризми в «Давидових псалмах» Л. Костенко. З якою метою авторка їх використала? Прокоментуйте ті крилаті вислови, що збігаються з вашою життєвою позицією.
Афоризми у вірші Ліни Костенко:
- «Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем.»
- «І не зміняє совість на харчі, – душа його у Бога на плечі»
- «Стоятиме, як древо над потоком.»
- «А хто від правди ступить на пів метра, — душа у нього сіра й напівмертва.»
Мета використання афоризмів:
Авторка використовує афоризми, щоб зробити поезію лаконічною, виразною й глибокою. Вони допомагають чітко передати головну думку — вибір між добром і злом, важливість совісті, правди, вірності своїм принципам. Афоризми легко запам’ятовуються й стають моральними орієнтирами для читача.
Коментар до крилатих висловів, що збігаються з моєю позицією:
Найбільше мені близький вислів «І не зміняє совість на харчі, – душа його у Бога на плечі», бо він означає чистоту й захищеність людини, яка живе чесно. Також важливе: «а хто від правди ступить на пів метра, — душа у нього сіра й напівмертва», — це нагадує, що навіть маленька зрада собі робить людину нещасливою.
Підсумуймо
Доведіть, що Біблія має значний вплив на розвиток сучасної української літератури.
Біблія стала джерелом сюжетів, ідей, образів та афоризмів для багатьох українських письменників. Її мотиви видно у творах Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Григорія Сковороди. Письменники використовують біблійні жанри (псалом, притча, послання), а також звертаються до моральних і філософських питань, які порушує Святе Письмо. Наприклад, Ліна Костенко у циклі «Давидові псалми» створює власні переспіви біблійних текстів, а Тарас Шевченко у своїй поезії часто цитує або переосмислює біблійні образи.
Як ви розумієте міркування мислителів?
Г. Сковорода вважає, що Біблія має складну суть: вона може бути джерелом добра і зла, залежно від того, як її розуміти. Якщо сприймати лише зовнішньо, без глибини, можна помилитися й навіть нашкодити собі чи іншим.
Ф. Бекон підкреслює, що поверхневі знання можуть віддаляти від Бога, а глибокі — навпаки, приводять до розуміння вищих істин і повертають людину до духовності.
Чи будете ви звертатися до Біблії? На які запитання хочете знайти відповіді?
Я не планую звертатися до Біблії, бо маю науковий світогляд і шукаю відповіді на свої запитання в науці та сучасних дослідженнях.