Прочитавши життєві відомості й розмістивши їх у логічній (часовій) послідовності, ознайомтеся з біографією письменника.
- О Андрій Чайковський народився в Галичині, яка тоді входила до складу Австрійської імперії.
- Л У ранньому віці він утратив батьків, тому хлопчика опікувала бабуся.
- Ю Читати навчався польською, бо українського букваря тоді не було.
- Н Під час навчання в Самбірській гімназії Андрій входив до підпільного товариства «Студентська громада».
- Ь Вступив на філософський факультет Львівського університету, але згодом перейшов на юридичний.
- К Життя А. Чайковського не обмежувалося правничою діяльністю: він брав участь у громадсько-політичному житті країни, а ще любив літературну творчість.
- А Велику популярність здобули його прозові твори на історичну (козацьку) тематику в романтичному стилі (повісті «За сестрою», «Козацька помста», роман «Сагайдачний» та ін.).
4. Завдання.
1. Татарського ватажка Мустафу спіймав
Б Семен Непорадний
Це підтверджується цитатою з тексту: “Непорадний стримався. Це був татарський ватажок. На те вказувала його багата одежа.”
2. Як орієнтуватися за зорями, Павлусь дізнався від
В діда
Це видно з наступного уривка: “Покійний дідусь показував йому частенько зорі на небі, по яких і серед ночі не заблукаєш, і хлопець добре це запам’ятав. Дідусева наука стала йому в пригоді.”
3. Події в перших п’яти частинах повісті розгортаються в поданій послідовності
Г напад татар на Спасівку — знайомство Павлуся із Семеном Непорадним — бій козаків із татарами біля Самари — зустріч Павлуся з татом
4. Доведіть на прикладі IV та V частин повісті А. Чайковського «За сестрою», що це епічний твір.
IV та V частини повісті “За сестрою” демонструють ознаки епічного твору:
- Наявність розгорнутого сюжету з численними подіями та епізодами (бій козаків з татарами, втеча полонених, переслідування татар козаками).
- Детальні описи місця дії, природи, зовнішності персонажів.
- Наявність діалогів між персонажами, що розкривають їхні характери та мотиви.
- Оповідь ведеться від третьої особи.
- Зображення широкої панорами життя (козацько-татарські відносини, побут козаків і татар).
5. У чому виявилася теплота родинних стосунків братів Судаків? Кого з рідних хлопці згадали перед боєм?
Теплота родинних стосунків братів Судаків виявилася в наступному:
- Петро турбувався про молодшого брата Павлуся перед боєм, допомагав йому з конем та давав поради.
- Брати поділилися останнім бубликом, спеченим їхньою матір’ю, перед боєм. Це був емоційний момент, коли вони згадали про маму.
Перед боєм Павлусь згадав дідусеві розповіді про запеклі зустрічі козаків з татарами («він сьогодні побачить те, про що від дідуся стільки наслухався»), а мамин бублик, що визвав сльози від трагічних подій, стає символічним оберегом для братів («ти, Петре, лишишся при мені між посильними козаками, хлопець теж…»).
6. Як ставилися козаки до своїх померлих товаришів, а як — татари?
- Козаки: ставилися з великою повагою. Вони ховали загиблих товаришів з почестями - читали молитви, накривали голови червоними китайками, клали зброю поруч, насипали могилу.
- Татари: не ховали своїх загиблих, залишаючи їх “вовкам і воронам”.
7. Яке враження на вас справив Остап Тріска в останньому бою? Як називають таких людей?
Остап Тріска в останньому бою справив враження надзвичайно хороброї та самовідданої людини. Він сам кинувся на татар, стримуючи їх натиск і даючи можливість іншим козакам відступити. Тріска бився до останнього, навіть коли був смертельно поранений.
Таких людей називають героями. Вони жертвують собою заради інших, проявляючи надзвичайну мужність та відвагу.
8. Знайдіть і прочитайте уривки, які спочатку свідчать про слабкість і страх, а потім про невиправдану впевненість полоненого Мустафи. Як зміна настрою його характеризує?
Спочатку Мустафа виявляє слабкість і страх, коли його захоплюють у полон:
“Не забивала мене, козак. Татарин да гроші, много золота, син Девлет-Гірей, - лепетав татарин, закриваючись руками.”
Пізніше ж Мустафа демонструє невиправдану впевненість:
“Не смій, гяуре, зневажати його світлість хана ханів, бо він вас усіх переріже або в полон візьме, - крикнув люто татарин і затупотів ногами.”
Ця зміна настрою характеризує Мустафу як людину, яка спочатку піддається страху та готова принижуватися заради збереження життя, але згодом, відчувши себе в безпеці, починає поводитися зухвало та агресивно. Це свідчить про його нестабільний характер та відсутність справжньої внутрішньої сили і гідності.
9. Пригадайте, що таке кульмінація як сюжетний елемент художнього твору. Визначивши кульмінаційні моменти IV та V частин повісті, стисло перекгажіть їх. Намалюйте в зошиті або на дошці родове дерево Судаків.
Кульмінація - це найвища точка напруження у розвитку сюжету художнього твору, момент найгострішого конфлікту.
Кульмінаційні моменти IV та V частин повісті “За сестрою”:
- Битва козаків з татарами біля річки Самари. Це кульмінація протистояння між козаками і татарами. Остап Тріска героїчно гине, стримуючи натиск татар.
- Втеча полонених з татарського табору. Степан Судак та інші бранці розв’язують пута і тікають у комиші, коли татари поспіхом згортають табір.
- Рішення Павлуся самостійно вирушити на пошуки сестри. Хлопець таємно залишає козацький табір вночі, взявши коня і зброю.
Родове дерево Судаків:
Андрій (дід)
|
Степан + Палажка
/ | \
Петро Павло Ганна
10. Домашнє завдання.
1. Прочитайте VI та VII частини повісті А. Чайковського «За сестрою». Випишіть незрозумілі слова.
Ось деякі незрозумілі або рідковживані слова з тексту:
- Харциз - розбійник, злодій
- Потурнак - зрадник, той хто перейшов на бік ворога
- Джавр - невірний, немусульманин
- Мулла - мусульманський священнослужитель
- Ефенді - пан, шанобливе звертання
- Ага - титул військового начальника
- Падишах - титул султана Османської імперії
- Баша - паша, високий титул в Османській імперії
- Улус - поселення, село у татар
- Арба - віз, підвода
- Оселедець - чуб, зачіска козаків
- Гарем - жіноча половина будинку у мусульман
- Дідух - сніп, який вносили в хату на Різдво
2. Завершите речення: «У V частині повісті мене найбільше вразило …» (письмово).
У V частині повісті мене найбільше вразило мужність і винахідливість юного Павлуся, який, попри свій юний вік та пережиті жахіття, зумів не лише врятуватися від татар, але й допомогти козакам у бою. Його сміливі дії, зокрема влучний постріл у татарського ватажка, стали вирішальними для перемоги козаків. Це показує, що навіть дитина може проявити неабияку хоробрість та кмітливість у критичній ситуації, якщо має правильне виховання та приклад дорослих.
6. Завдання.
1. Словами «очі світилися, мов у вовкулаки» описано
Карима
2. Події VII частини повісті відбуваються в
А Коджамбаку
3. Визначте художній засіб у кожному фрагменті
- Порівняння: «Харциз відгадав задум хлопця і був певний, що він від нього не втече, а буде держатися, мов реп’ях» (А).
- Епітет: «У хлопця текли сльози з очей, аж покусав губи до крові» (Б).
- Епітет: «— У тебе, хлопче, загострий язик, гляди, щоб не відрізали» (В).
- Гіпербола: «— Поки добіжиш до Перекопу, то п’ять разів зловлять» (Г).
4. Які емоції та почуття викликав у вас епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки? Чи можна цей уривок назвати романтичним? Аргументуйте відповідь.
Епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки, викликає змішані почуття. З одного боку, читач може відчути тривогу та неспокій за хлопця, який перебуває у небезпечному і невідомому середовищі. З іншого боку, цей епізод також може викликати почуття захоплення красою природи та відчуття свободи, яке може бути пов’язане з перебуванням наодинці в дикій природі.
Цей уривок можна назвати романтичним у літературному сенсі, оскільки він підкреслює емоційну насиченість, драматичність ситуації та красу природи, що оточує героя. Романтичні елементи включають опис природи, яка стає частиною внутрішнього світу героя, і підкреслюють його відчуття самотності та водночас єдності з навколишнім світом.
5. Знайдіть і прочитайте рядки про те, як татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харциза. Як така поведінка їх характеризує?
Татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харциза, так само, як оглядають худобу на базарі. Вони мацали його за руки й ноги, повертали голову та заглядали в зуби. Ця поведінка свідчить про те, що татари ставилися до людей як до товару, прирівнюючи їх до худоби, яку можна купити або продати
6. У чому проявилася Павлусева гідність під час спілкування із Сулеймановим сином Мустафою і потім, коли відбував покарання?
Павлусева гідність проявилася в його відмові прийняти татарську віру, незважаючи на обіцянки свободи від Мустафи. Він твердо заявив, що не покине своєї християнської віри, навіть під загрозою покарання. Коли Мустафа намагався змусити його прийняти нове ім’я і віру, Павлусь відмовився, сказавши, що не хоче горіти в пеклі. Навіть коли Мустафа погрожував йому побиттям, Павлусь залишався непохитним. Під час покарання, коли його били, Павлусь закусив губи до крові і не показав слабкості, що свідчить про його стійкість і гідність у важких обставинах.
7. Розкрийте значення слів харциз, потурнак, мулла, падишах.
- Харциз: Це слово означає розбійника або злодія. У контексті повісті, харциз — це людина, яка займається розбоєм і насильством, часто в степах або на дорогах.
- Потурнак: Це термін, який використовувався для позначення християнина, що прийняв іслам. У повісті це слово може використовуватися для опису людей, які зрадили свою віру і перейшли на бік мусульман.
- Мулла: Це мусульманський священнослужитель або вчений, який виконує релігійні обряди, навчає Корану і є духовним наставником у мусульманській громаді.
- Падишах: Це титул монарха або імператора в деяких мусульманських країнах. У повісті падишах може згадуватися як правитель Османської імперії або іншої мусульманської держави.
8. Прокоментуйте Павлусеві слова: «Чи тепер звелиш бити, чи аж як повернуся від його милості?» У них звучить покірність, іронія чи зловтіха?
У цих словах Павлуся звучить іронія. Він звертається до свого мучителя з певною насмішкою, підкреслюючи абсурдність ситуації, в якій він опинився. Павлусь не демонструє покірності, а навпаки, використовує іронію як спосіб зберегти свою гідність і показати, що він не зломлений і не боїться свого кривдника. Його слова також можуть містити відтінок зловтіхи, оскільки він натякає на можливість повернення з певною перевагою після зустрічі з «милістю».
9. Спрогнозуйте, чим закінчиться Павлусева подорож. Висловте свої думки письмово (3-5 речень).
Я вважаю, що Павлусева подорож закінчиться успішно. Він зможе подолати всі труднощі та небезпеки, які зустрінуться на його шляху, завдяки своїй сміливості, стійкості та розуму. Незважаючи на всі перешкоди, він повернеться додому, де його чекають рідні, і зможе розповісти про свої пригоди та перемоги.
Домашнє завдання.
Прочитайте повість А. Чайковського «За сестрою» до кінця. Випишіть незрозумілі слов
- Яничар - солдат елітного піхотного корпусу Османської імперії.
- Аркан - мотузка або ласо для ловлі худоби.
- Чалма - головний убір у вигляді довгого шматка тканини, обмотаного навколо голови.
- Кайдани - залізні ланцюги або наручники для зв’язування рук і ніг.
- Караван - група подорожніх або торговців, які пересуваються разом, зазвичай у пустелі.
- Мінарет - висока вежа при мечеті, з якої муедзин закликає мусульман до молитви.
- Караван-сарай - готель для подорожніх і торговців у країнах Сходу.
- Ташка - невелика сумка або мішок.
- Паланкін - закритий носильний крісло або ліжко, яке носять на плечах слуги.
- Куфія - традиційний арабський головний убір.
- Сандал - вид деревини, що використовується для виготовлення ароматичних паличок.
- Тюрбан - головний убір, що складається з довгого шматка тканини, обмотаного навколо голови.
8. Завдання (сторінка 65)
1. Прочитайте рядки. Ці думки належать
Г Девлет-Гірею
2. Установіть послідовність розгортання подій у повісті за географічними назвами
Г Спасівка — Самара — Коджамбак — Бахчисарай.
3. Установіть відповідність між подіями та їхньою часовою послідовністю
1 - В «Павлусь не пам’ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помолився, укрився кожухом і заснув безжурно».
Ця подія відбувається на початку подорожі Павлуся, коли він ночує в степу біля річки після втечі від харциза.
2 - Б «Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло із червінцями та й за хлопця гроші взяв».
Ця подія описує момент, коли харциз продає Павлуся Сулейману-ефенді в Коджамбаку.
3 - А «Павлусь мало що очей не видивив, так шукав між юрбою дорогу сестричку. Її не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки».
Ця подія відбувається в Бахчисараї, коли Павлусь намагається знайти свою сестру серед полонених на ринку.
4 - Г «Девлет-Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак».
Ця подія стосується рішення кримського хана Девлет-Гірея відправити грамоту в Коджамбак, що відбувається наприкінці повісті.
4. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому Девлет-Гірей словесно виявляє повагу до лицарської вдачі козаків. Як це його характеризує?
Девлет-Гірей висловлює повагу до лицарської вдачі козаків у розмові, де він зазначає, що козаки завжди дотримуються міжнародних звичаїв і не зачіпають послів.
Цей епізод характеризує Девлет-Гірея як людину, яка, попри свою ворожість до козаків, здатна визнавати їхні чесноти і поважати їхні звичаї. Це свідчить про його об’єктивність і розуміння важливості дотримання норм і звичаїв навіть у воєнний час.
5. Чому Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю?
Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю, оскільки він знав, що козаки поважають міжнародні звичаї і не зачіпають послів. Він був упевнений, що козаки не будуть нападати на його посланців, оскільки це суперечить їхнім принципам і традиціям. Це підтверджує його розуміння і довіру до козацької лицарської вдачі та їхнього дотримання правил честі.
6. Як характеризує Павлуся те, що йому стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам? Прокоментуйте три останні речення твору.
Павлусь характеризується як людина, здатна до співчуття і прощення, що свідчить про його моральну зрілість і благородство. Йому стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам, оскільки він усвідомив, що Девлет-ґірей, татарський ватажок, ставився до нього з повагою і добротою, як до сина. Це усвідомлення змусило Павлуся переглянути свої почуття ненависті і бажання помсти, що свідчить про його здатність до прощення і розуміння складності людських стосунків.
Три останні речення твору підкреслюють цю трансформацію Павлуся. Він просить Девлет-ґірея викупити і звільнити його земляка Остапа Швидкого, що свідчить про його вдячність і бажання допомогти іншим. Девлет-ґірей погоджується на це, і Павлусь, зворушений цим актом доброти, забуває про всі злидні і злість до татар, прощає їм усе відразу. Це показує, що Павлусь здатний на великодушність і прощення, що робить його справжнім героєм у моральному сенсі.
7. Чого навчає повість А. Чайковського «За сестрою»?
Повість А. Чайковського «За сестрою» навчає кількох важливих життєвих уроків:
- Сміливість і рішучість: Головний герой, Павлусь, демонструє велику сміливість і рішучість у своїй подорожі, що навчає читачів важливості цих якостей у подоланні життєвих труднощів.
- Моральні принципи: Повість підкреслює важливість збереження моральних принципів і людяності навіть у найскладніших ситуаціях.
- Прощення і примирення: Через переживання Павлуся щодо помсти татарам, твір навчає, що прощення і примирення є більш благородним шляхом, ніж помста.
- Важливість родини: Центральна тема пошуку сестри підкреслює важливість родинних зв’язків і любові до близьких.
Ці уроки роблять повість не лише захопливою пригодницькою історією, але й глибоким моральним твором.
8. Випишіть із тексту слова, що позначають реалії татарського життя: одяг, імена, чини, побутові речі тощо. Поясніть, з якою метою автор використав їх у повісті (усно).
Одяг:
- Чалма: головний убір у вигляді довгого шматка тканини, обмотаного навколо голови.
- Куфія: традиційний арабський головний убір.
- Ташка: невелика сумка або мішок.
- Ковпак: головний убір, шапка.
Імена:
- Мустафа: син Сулеймана.
- Сулейман-ефенді: татарський персонаж.
- Девлет-Гірей: хан Кримського ханства.
Чини:
- Мулла: мусульманський священнослужитель або вчений.
- Падишах: титул монарха або імператора в мусульманських країнах.
- Яничар: солдат елітного піхотного корпусу Османської імперії.
Побутові речі:
- Аркан: мотузка або ласо для ловлі худоби.
- Кайдани: залізні ланцюги або наручники для зв’язування рук і ніг.
- Караван: група подорожніх або торговців, які пересуваються разом, зазвичай у пустелі.
- Мінарет: висока вежа при мечеті.
- Базар: ринок, місце для торгівлі.
- Караван-сарай: готель для подорожніх і торговців у країнах Сходу.
- Паланкін: закритий носильний крісло або ліжко, яке носять на плечах слуги.
Автор Андрій Чайковський використовує ці слова для створення автентичної атмосфери татарського життя, що допомагає читачам краще зрозуміти культурний і соціальний контекст, у якому розгортаються події. Це додає реалістичності та глибини описам, допомагаючи читачам зануритися в історичний період і відчути себе частиною подій.
9. Пригадайте, як Павлусь обманув Девлет-Гірея, аби той наказав розшукати його сестру. Поміркувавши, чи бувають такі ситуації в житті, коли обман можна виправдати, візьміть участь у диспуті щодо цієї проблеми.
У житті бувають ситуації, коли обман може бути виправданий, особливо якщо він спрямований на досягнення благородної мети або порятунок життя. У випадку Павлуся, його обман був виправданий, оскільки він намагався врятувати свою сестру від рабства. Це показує, що іноді моральні принципи можуть бути гнучкими, коли йдеться про захист близьких або досягнення справедливості.
Однак, обман завжди має наслідки, і важливо зважити всі можливі результати перед тим, як вдаватися до нього. У диспуті можна обговорити різні аспекти обману, зокрема:
- Моральні аспекти: Чи виправданий обман, якщо він спрямований на добро?
- Практичні аспекти: Чи може обман призвести до непередбачуваних негативних наслідків?
- Етичні аспекти: Чи можна виправдати обман, якщо він порушує довіру і чесність?
Ці питання допоможуть глибше зрозуміти складність моральних дилем і знайти баланс між етикою і практичністю в різних життєвих ситуаціях.
10. Завдання.
1. До позасюжетних елементів твору належить
В портрет
2. Розв’язкою в повісті «За сестрою» є
В Павлусеве прохання про викуп Остапа Швидкого
3. Установіть відповідність.
1 «Чоловік був одягнений у подерту, брудну одежу й мав на голові татарську шапку. На ногах у нього були постоли, обв’язані мотузками. Лице чорне й пожовкле та розкуйовджена чорна борода». - В портрет
Цей уривок є описом зовнішності персонажа, тобто портретом.
2 «Павлусь… вступив до світлиці. Вона була проста й мала кілька великих вікон в одній стіні. Попід стіни йшли підвищення, укриті килимами; цілий поміст теж був застелений килимами». - Б інтер’єр
Цей уривок описує внутрішнє оздоблення приміщення, тобто є інтер’єром.
3 «Уже перед вечором доїхав до якоїсь річки. Вода пливла між двома досить стрімкими берегами… Тут нагледів два стирчачі під берегом, на сажень висоти, камені, що стояли рядом, залишаючи між собою невеличку прогалину». - Г пейзаж
Цей уривок є описом природи, тобто пейзажем.
4. У чому полягає відмінність між композицією і сюжетом художнього твору?
Сюжет — це розвиток, дії, а композиція — розташування і співвідношення частин твору.
Сюжет — це послідовність подій, які відбуваються в творі.
Композиція стосується структури і організації цих подій. Вона визначає, як саме події розташовані в творі, як вони взаємодіють між собою, і як автор вирішує представити їх читачеві
5. Знайдіть у тексті повісті й зачитайте приклади героїчних вчинків дійових осіб, а також надзвичайних пригод Павлуся, які підтверджують, що цей твір — героїко-романтична повість.
Повість А. Чайковського “За сестрою” містить низку героїчних вчинків персонажів і надзвичайних пригод головного героя Павлуся, що дозволяє віднести цей твір до жанру героїко-романтичної повісті. Ось кілька прикладів:
- Сам вчинок Павлуся - його рішення вирушити на пошуки сестри в далекий і небезпечний Крим - є героїчним і романтичним. Це свідчить про його відданість родині та готовність до самопожертви.
- Павлусь виявляє неабияку сміливість і винахідливість, тікаючи від харциза та рятуючись від переслідування. Його пригоди в степу, сповнені небезпек і несподіванок, надають повісті романтичного забарвлення.
- Павлусь демонструє силу духу і незламність, зберігаючи вірність своїй меті навіть у полоні. Його здатність протистояти спокусам і залякуванням, готовність терпіти біль і приниження заради порятунку сестри є проявом справжнього героїзму.
- Сцена, в якій Павлусь рятує Сулеймана-ефенді від розлюченого натовпу, незважаючи на власну небезпеку, також є прикладом його героїзму і шляхетності.
Ці та інші епізоди повісті, сповнені героїчного пафосу і романтики пригод, дозволяють класифікувати “За сестрою” як героїко-романтичний твір.
6. Що спільного в повісті А. Чайковського «За сестрою» і романі В. Скотта «Айвенго»?
Повість А. Чайковського “За сестрою” і роман В. Скотта “Айвенго” мають кілька спільних рис:
- Історичний контекст: Обидва твори є історичними, тобто зображують події минулих епох. “За сестрою” описує часи татарських набігів на українські землі, а “Айвенго” - період середньовічної Англії.
- Героїчний пафос: Головні герої обох творів - Павлусь і Айвенго - є уособленням лицарських чеснот, таких як відвага, честь, відданість. Вони здійснюють героїчні вчинки заради високих цілей.
- Романтичний дух: І повість, і роман пройняті духом романтики - у них є захопливі пригоди, несподівані повороти сюжету, яскраві описи природи і почуттів персонажів.
- Боротьба добра зі злом: В обох творах головні герої протистоять несправедливості та злу, уособленням яких є їхні вороги (татари в “За сестрою”, норманські лицарі в “Айвенго”).
- Тема вірності: Павлусь і Айвенго демонструють відданість своїм близьким і своїй батьківщині. Для них ці цінності є пріоритетними.
Отже, незважаючи на різницю в сюжетах і культурно-історичному контексті, повість “За сестрою” і роман “Айвенго” мають спільні риси на ідейно-тематичному та жанрово-стильовому рівнях.
7. Заповніть таблицю в зошиті
| Сюжетні елементи | Позасюжетні елементи |
|---|---|
| Експозиція: опис життя Павлуся в Спасівці, напад татар | Описи природи (пейзажі): степ, річка, Крим |
| Зав’язка - викрадення Ганни татарами, початок пошуків Павла | Описи зовнішності персонажів (портрети): Павлусь, Сулейман-ефенді, Ібрагім, Мустафа |
| Розвиток дії: Більша частина повісті присвячена описам пошуків Павлом своєї сестри. Він проходить через численні випробування та пригоди, зустрічає різних людей. Поступово розкриваються характери персонажів, їхні взаємини | Вставки про історичний контекст, звичаї та побут українського народу. |
| Кульмінація: зустріч Павлуся з сестрою в Бахчисараї | Глибокі описи внутрішнього світу персонажів, їхніх переживань та мотивацій. |
| Розв’язка: Девлет-Прей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Прей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля. | Роздуми автора про життя, долю, моральні цінності. |
8. Чи всі ілюстрації до повісті відображають сюжетні елементи? Який позасю-жетний елемент ви замовили б художникові-ілюстратору?
Якби я замовляв ілюстрацію до цієї повісті, то обрав би один із таких позасюжетних елементів:
- Портрет Павлуся, який би підкреслював його юний вік, але водночас рішучість і відвагу. Це допомогло б читачам краще уявити собі головного героя.
- Пейзаж українського степу, який би передавав його безмежність, красу і потенційну небезпеку. Такий малюнок міг би налаштувати читачів на романтично-пригодницький лад.
- Зображення татарського міста Бахчисарая, яке б підкреслювало його екзотичність і відмінність від звичного для Павлуся світу. Це допомогло б відтворити атмосферу чужини, у якій опинився герой.
9. Доберіть заголовки до кожної частини повісті й запишіть їх у зошит.
1 частина: Сім’я Судаків.
2 частина: Зустріч з козаками.
3 частина: Козацький бій.
4 частина: Битва козаків з татарами.
5 частина: Визволення.
6 частина: Продаж Павлуся.
7 частина: Підготовка до втечі.
8 частина: Щасливий Павлусь.
9 частина: Воля.
10. Домашнє завдання.
1. Складіть план до характеристики Павлуся, де міститимуться відомості про вік і зовнішність головного героя, його характер, уподобання, здібності та вчинки.
1. Вік і зовнішність головного героя
- Вік: Павлусь - підліток, приблизно 14-16 років.
- Зовнішність: Павлусь має світле волосся, блакитні очі, міцну статуру, що свідчить про його фізичну витривалість і здоров’я.
2. Характер
- Сміливість: Павлусь не боїться вирушити в небезпечну подорож заради порятунку сестри.
- Відданість: Він демонструє глибоку любов і відданість своїй родині.
- Наполегливість: Павлусь не здається перед труднощами і продовжує свій шлях, незважаючи на всі перешкоди.
- Моральність: Він вміє розрізняти добро і зло, що проявляється в його переживаннях щодо помсти татарам.
3. Уподобання
- Любов до природи: Павлусь насолоджується красою степу і річки, що підкреслюється в описах його ночівлі на природі.
- Інтерес до пригод: Його рішучість вирушити в небезпечну подорож свідчить про його прагнення до пригод і нових вражень.
4. Здібності
- Фізична витривалість: Павлусь здатний витримувати фізичні навантаження і труднощі.
- Винахідливість: Він знаходить способи втекти від харциза і уникнути небезпек.
- Лідерські якості: Павлусь вміє приймати рішення і діяти рішуче в критичних ситуаціях.
5. Вчинки
- Вирушає на пошуки сестри, незважаючи на небезпеку.
- Втікає від харциза і долає труднощі в степу.
- Рятує Сулеймана-ефенді від розлюченого натовпу.
- Просить Девлет-Гірея відпустити Остапа Швидкого, демонструючи свою моральну силу і благородство.
2. з’ясуйте, який палац зображено на фото. З якими подіями повісті він пов’язаний?
Ханський палац у Бахчисараї є важливим місцем у повісті “За сестрою” Андрія Чайковського. Це місце пов’язане з подіями, коли Павлусь прибуває до Бахчисараю в пошуках своєї сестри Ганни. У палаці він зустрічається з різними персонажами, зокрема з Девлет-Гіреєм, і саме тут відбуваються ключові моменти його місії. Палац символізує владу і велич кримських ханів, а також є місцем, де Павлусь проявляє свою сміливість і винахідливість, намагаючись врятувати сестру.
Подумайте й розкажіть
Що нового ви дізналися про лицарську вдачу козаків?
З повісті Андрія Чайковського “За сестрою” можна дізнатися багато нового про лицарську вдачу козаків. Козаки виявляють такі риси, як відвага, честь, відданість своїй землі та родині. Вони дотримуються міжнародних звичаїв, поважають послів і не нападають на них, що свідчить про їхню високу моральність і принциповість. Козаки також готові захищати своїх близьких і рідну землю від ворогів, навіть якщо це вимагає великих жертв.
Чи був такий вчинок Павлуся, який ви не схвалюєте?
Один із вчинків Павлуся, який може викликати неоднозначні почуття, це його обман Девлет-Гірея з метою знайти свою сестру. Хоча цей обман був здійснений заради благородної мети, він все ж таки є морально сумнівним. Обман завжди несе в собі ризик втрати довіри і може мати непередбачувані наслідки. Виправдовуючи обман благородною метою, ми можемо підривати основи моральності і чесності, що є важливими цінностями в будь-якому суспільстві.
Чого вас навчила повість А. Чайковського «За сестрою»?
Повість “За сестрою” навчила кількох важливих життєвих уроків:
- Відвага і рішучість: Павлусь демонструє, що для досягнення важливої мети необхідно бути сміливим і рішучим, навіть якщо доводиться стикатися з великими небезпеками.
- Відданість родині: Любов і відданість до своєї родини є основною мотивацією Павлуся, що підкреслює важливість родинних зв’язків і підтримки.
- Моральні принципи: Повість підкреслює важливість збереження моральних принципів і людяності навіть у найскладніших ситуаціях.
- Прощення і примирення: Через переживання Павлуся щодо помсти татарам, твір навчає, що прощення і примирення є більш благородним шляхом, ніж помста.
- Сила духу: Павлусь демонструє, що внутрішня сила і стійкість допомагають подолати будь-які труднощі і досягти мети.
Ці уроки роблять повість не лише захопливою пригодницькою історією, але й глибоким моральним твором, який надихає на добрі вчинки і високі моральні стандарти.