§11—14. Історична повість Івана Франка "Захар Беркут" - Авраменко

• Зміст ГДЗ Укр літ 7 клас Авраменко

1. Прозова творчість Івана Франка

Для постановки на сцені І. Франко написав твір

Б «Украдене щастя»

2. Історична основа повісті «Захар Беркут»

І. Франко написав повість на основі

Г власної фантазії, народних переказів та історичних фактів

4. Завдання.

1. Ідея не спиняти монголів перед тісниною, а впустити їх у кітловину належить

Б Максимові Беркуту

2. Установіть відповідність.

• «…мнимий монгол… в білім полотнянім, шов ком перетиканім плащі, з луком за плечима й із блискучим топірцем за поясом». - В Мирослава
• «Свіжопромите лице було бліде-бліде, аж зелене, губи потріскались із жари й спраги, очі були червоні від диму й тусклі…» - Б Максим Беркут
• «Тепер же він чув виразно, що щось, мов крига, тає в його серці… а серце його, хоч засліплене жадобою власті, усе-таки не було ще настільки глухе на голос сумління…» - Д Тугар Вовк
• «Той скакав по майдані, мов скажений, рвучи собі волосся з голови…» - Г Бурунда-бегадир

3. Установіть відповідність.

1. «— Поки не зустрінемося з тими псами, доти не можемо ночувати» - Г Бурунда-бегадир.

2. «— Нащо тут великої сили, де сама природа своїми стінами та скалами спиняє вас?» - В Захар Беркут.

3. «— Нехай собі стріляють, а ви ратища в руки та плазом додолу!» - А Мирослава.

4. «— Вели розложитися війську на ніч і відпочити, а завтра рано сам побачиш, що вони пирснуть перед нашими стрілами, як сухе осіннє листя перед подувом вітру». - Д Тугар Вовк.

4. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому Мирослава переконала Захара Беркута у своїх чистих намірах, розтопивши його батьківське серце. Що саме змусило Захара Беркута їй повірити?

Мирослава переконала Захара Беркута у своїх чистих намірах, коли розповіла йому про те, що його син Максим живий, але в полоні у монголів. Вона також сказала Захару, що Тугар Вовк зрадив свій край і пристав до монголів, тому вона більше не вважає його своїм батьком. Захар Беркут був зворушений її щирістю та відданістю тухольській громаді, і це розтопило його серце. Він сказав Мирославі: “Тепер я бачу, що ти варта бути дочкою Захара Беркута!”

5. Пригадайте й перекажіть епізод, де виявилася Мирославина мудрість у веденні бойових дій. Які ще фрагменти свідчать про меткий розум дівчини?

Мирославина мудрість у веденні бойових дій проявилася, коли вона порадила тухольцям не стріляти у монголів, що піднімалися на гору, а лежати на землі з ратищами. Коли монголи піднялися достатньо високо, тухольці за її командою раптово атакували їх, скинувши багатьох ворогів униз. Це була вдала тактика, яка дозволила тухольцям відбити атаку з меншими втратами.

6. Чому Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником?

Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником з двох причин:

1. Тугар Вовк зрадив свій народ, приставши до монголів і допомагаючи їм у завоюванні рідного краю.
2. Тугар Вовк, на думку Бурунди, зрадив і монголів, завівши їх у пастку в тухольській долині, звідки вони не могли вибратися. Бурунда звинуватив Тугара Вовка словами: “Ти запровадив нас у сю западню, відки ми вийти не можемо!”

Таким чином, Тугар Вовк постає зрадником і для свого народу, і для монголів, яким він служив.

7. Беркут і Вовк — випадкові наймення чи спеціально дібрані для літературних героїв? Обґрунтуйте свою думку.

Прізвища Беркут і Вовк спеціально дібрані автором для літературних героїв і відображають їхню символічну суть:

• Беркут - гордий, сміливий, шляхетний птах. Захар Беркут уособлює мудрість, силу духу, відданість своєму народу.
• Вовк асоціюється з хижацтвом, підступністю, жорстокістю. Саме таким зображений боярин Тугар Вовк, який зраджує свій народ заради власних амбіцій.

Отже, через “промовисті” прізвища персонажів І. Франко підкреслює контраст між високими духовними якостями Захара Беркута і ницістю та егоїзмом Тугара Вовка.

8. До якої групи лексики належать слова ратище, хоругва, боярин? З якою ме тою автор використав їх у творі?

Слова ратище, хоругва, боярин належать до застарілої лексики - архаїзмів та історизмів. Іван Франко використав їх у повісті “Захар Беркут” для відтворення історичного колориту XIII століття, коли відбуваються події твору. Без таких слів втрачалося б відчуття давності подій і тодішньої реальності.

5. Пастка для монголів

Гра «Так — ні»

Ось мої відповіді на запитання гри “Так - ні”:

1. Ні. Монгольське військо, що спалило Тухлю, очолював не Чингісхан, а Бурунда-бегадир.
2. Ні. Віщий сон наснився Захарові Беркуту перед монгольською навалою.
3. Так. Вихід із долини був під каменем Сторож, який знаходився в тухольській долині
4. Ні. Максим Беркут не був упевнений, що вирветься з монгольського полону
5. Так. Бурунда-бегадир називав Максима Беркута рабом.
6. Так. Бурунда-бегадир обіцяв Максимові волю, якщо він виведе його військо з долини.
7. Ні.
8. Так. Щоб урятуватися від води, монголи викладали на купи каміння
9. Ні.

6. Завдання

1. Вихід із кітловини знаходився

В у горді Захара Беркута

2. Найбільшою метавкою керував / керувала / керували

А Захар Беркут

3. Установіть відповідність

4. Як характеризує Тугара Вовка реакція на Максимову пропозицію виказати монголам вихід із кітловини?

Реакція Тугара Вовка на пропозицію Максима виказати монголам вихід із кітловини характеризує боярина з позитивного боку. Хоч він і ворогував з Максимом, але зумів оцінити його рицарську твердість і незламність. Коли Максим запропонував зрадити, Тугар Вовк відчув, що в його серці “рветься щось глибоке і святе, рветься остатнє пасмо віри в чесність і постійність людей”. Тобто навіть у душі гордого боярина жевріла іскра віри в людську доброту і чесність, яка ожила, зіткнувшись з непохитністю Максима.

5. Знайдіть у VIII і в попередніх розділах повісті фрагменти, де в поведінці чи думках Тугара Вовка проявляються позитивні людські якості. Про що це свідчить?

Це свідчить, що щось добре в ньому ще залишилось.

«Максимової вдачі та його велику любов до свободи, не тільки не розгнівало боярина, а дуже сподобалось йому. Тепер же він чув виразно, що щось, мов крига, тає в його серці; тепер, на згарищах вільної Тухлі, він зачинав розуміти, що тухольці поступали зовсім розумно й право, а серце його, хоч засліплене жадобою власті, усе-таки не було ще настільки глухе на голос сумління, щоб не признати сього».

6. Прокоментуйте подані нижче рядки. Як вони характеризують Максима Беркута? «…На смерть він готов віддавна, але вмирати, не додержавши слова чоловікові, який на те слово поклався, якого будучність, може, і життя лежать на тім слові, умирати зрадником хоч би тільки в очах зрадника, — се страшно, се мука, се гірше самої смерті».

Ці рядки яскраво характеризують моральні принципи Максима Беркута. Для нього вірність даному слову - понад усе, навіть понад власне життя. Зрадити довіру людини, яка поклалася на твоє слово - для Максима гірше, ніж смерть. Він воліє загинути, але не зганьбити себе зрадою. Такі переконання свідчать про кришталеву чесність, непохитність і вірність ідеалам, які вирізняють Максима з-поміж інших персонажів твору.

7. Порівняйте поведінку Бурунди-бегадира та його війська під час потопу, використавши цитати з тексту.

Поведінка Бурунди-бегадира та його війська під час потопу в повісті Івана Франка “Захар Беркут” демонструє різні реакції на кризову ситуацію.

Бурунда-бегадир, як лідер, намагається зберегти контроль і організувати своїх людей. Він видає накази, намагаючись зібрати військо в тісну масу, щоб протистояти воді: “Бурунда велів цілому війську зібратися докупи, збитися в тісну масу.” Він намагається підбадьорити своїх воїнів, нагадуючи їм про їхні попередні перемоги: “Що ви, мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми?” Однак, його зусилля не приносять бажаного результату, і він змушений відступити: “Вкінці й сам Бурунда з рештою своїх найсміливіших туркоманів мусив відступити.”

Військо Бурунди, навпаки, виявляє паніку і безлад. Вода, що піднімається, викликає у них страх і хаос: “Ніхто нікого не слухав, ні про кого не дбав.” Вони намагаються врятуватися, чіпляючись за каміння або один за одного, що призводить до ще більшого безладу: “Котрі були нижчого росту, чіпалися високих і валили їх із ніг, разом з ними ще в воді шемечучись та борикаючись.” Військовий порядок повністю зникає, і вони стають жертвами власної паніки: “Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині.”

Ці цитати з тексту показують, як Бурунда намагається зберегти контроль і організованість, тоді як його військо піддається паніці і хаосу, що зрештою призводить до їхньої загибелі.

8. Доберіть характеристики (прикметники та словосполучення) головним персонажам повісті (Мирослава, Захар Беркут, Максим Беркут, Тугар Вовк, Бурунда) і запишіть їх у зошит. Складіть план до VIII розділу повісті. 6. Завдання. 49 До речі… Історична повість Івана Франка «Захар Беркут»

Мирослава:

• Смілива
• Рішуча
• Ніжна
• Добра
• Сильна
• Відважна

Захар Беркут:

• Мудрий
• Досвідчений
• Справедливий
• Відданий громаді
• Сильний
• Кремезний
• Поважний

Максим Беркут:

• Спокійний
• Розсудливий
• Сміливий
• Відповідальний
• Лагідний
• Рішучий

Тугар Вовк:

• Гордовитий
• Впевнений
• Жорстокий
• Грубий
• хитрий

Бурунда:

• Жорстокий
• Безжальний
• Агресивний
• Дисциплінований

План до VIII розділу повісті

Ось план до VIII розділу повісті “Захар Беркут” Івана Франка:

1. Розмова Максима з Тугаром Вовком у шатрі
2. Повернення Тугара Вовка від невдалих переговорів з тухольцями
3. Максим пропонує показати таємний вихід з долини
4. Зустріч з Бурундою та умова звільнення Максима
5. Початок затоплення долини тухольцями
6. Спроба монголів атакувати тухольські укріплення
7. Збирання каміння монголами для захисту від води
8. Наступ Бурунди на тухольське становище
9. Прибуття великої води та паніка серед монголів
10. Загибель більшості монгольського війська
11. Відступ Бурунди з рештками війська на кам’яну купу
12. Огляд Бурундою масштабів катастрофи

Цей план охоплює основні події та поворотні моменти VIII розділу, показуючи розвиток ситуації від початкових спроб монголів вирватися з пастки до їх майже повного знищення водою.

8. Завдання.

1. Прочитайте речення. «Немов огонь, пущений по скошеній сіножаті, повзе покіс за покосом і злизує копицю сухого сіна за копицею — так тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду, у холодні обійми смерті». В уривку НЕМАЄ

Г гіперболи

2. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження щодо повісті «Захар Беркут»

А події відбуваються у ХІІ столітті

3. Увідповідніть героя / героїню повісті з його / її найяскравішою характеристикою.

1. Бурунда-бегадир - В) жорстокість (описується як “завзятий бегадир” і “страшний туркоман”)
2. Захар Беркут - Б) мудрість (описується як мудрий лідер громади)
3. Тугар Вовк - А) хитрість (змінює сторони в критичний момент)
4. Мирослава - Д) винахідливість (пропонує нові тактики боротьби)

4. Як Бурунду характеризує його репліка: «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!»?

Репліка Бурунди “І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!” характеризує його як:

• Войовничого та амбітного лідера
• Людину, яка цінує славу і героїчну смерть
• Горду особистість, яка не може змиритися з безславною загибеллю

Ця фраза показує, що для Бурунди важлива не просто перемога, а й спосіб, яким вона досягається. Він прагне померти в бою, а не безпорадно потонути.

5. Чому, на вашу думку, зрадник Тугар Вовк останньої миті вирішив урятувати Максима?

• Усвідомлення своїх помилок та бажання виправити їх
• Батьківські почуття до Мирослави і розуміння її любові до Максима
• Можливо, надія на прощення та повернення до громади
• Раптове пробудження совісті або патріотизму

6. Знайдіть і прочитайте слова Захара Беркута, які є провідною думкою (ідеєю) повісті.

“Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.”

Ця цитата підкреслює важливість єдності, громадського устрою та взаємної підтримки як основи сили та незламності народу.

7. Який момент повісті кульмінаційний? Прочитайте цей уривок.

Кульмінаційним моментом повісті “Захар Беркут” можна вважати епізод, коли Бурунда намагається вбити Максима, а Тугар Вовк несподівано рятує його. Ось цей уривок:

”– Е, що нам так довго ждати! – скрикнув наостанку Бурунда. – Раз мати родила, раз і гинути прийдеться. Але поперед мене гинь ти, рабе поганий!”

І він із страшенною силою замахнувся, щоб сокирою розлупати Максимову голову. Але в тій хвилі блиснув меч Тугара Вовка понад Максимовою головою і грізна, вбійча рука Бурунди враз із топором, відтята одним замахом від рамені, впала, оббризкана кров’ю, мов сухе поліно, в воду.” Цей момент є кульмінаційним, оскільки він:

1. Створює найвищу напругу в сюжеті
2. Демонструє несподіваний поворот подій
3. Змінює хід битви та долю головних героїв
4. Розкриває характер Тугара Вовка з нового боку

8. Вільний мікрофон.

Найцікавішим / найцікавішою героєм / героїнею повісті вважаю Захар Беркуту, бо він мудрий лідер громади, який втілює ідеали справедливості та єдності..

9. Робота в групах. Фанфік. Створіть продовження історії села Тухлі (7–10 речень).

Минуло багато років після героїчної перемоги тухольців над монголами. Громада жила в мирі та злагоді, дотримуючись мудрих заповітів Захара Беркута. Максим і Мирослава одружилися і мали багато дітей, яких виховували в любові до рідного краю та в повазі до громадських звичаїв.

Але спокійне життя Тухлі не тривало вічно. Настали часи, про які пророкував старий Захар - часи чвар, розбрату і чужоземних набігів. Громада змушена була знову і знову боронити свою землю і волю від зазіхань ворогів.

Проте навіть у найтяжчі години тухольці не забували про єдність і згуртованість. Онуки й правнуки Максима Беркута, наслідуючи його звитягу, ставали на чолі громади і вели її до перемог. А заповіти Захара передавалися з покоління в покоління, живлячи в серцях людей вогонь любові до свободи.

І хоч минали століття, хоч змінювалися вороги і зброя, незламний дух Тухлі не згасав. Громада жила, працювала і боролася з вірою в те, що колись знову настануть світлі дні, як у часи Захара Беркута. І та віра підтримувала їх на нелегкому шляху крізь віки, до кращого майбутнього.

10. Домашнє завдання. Напишіть розгорнуту відповідь (5–7 речень) на запитання: «Чи збулося віщування Захара Беркута, яке він висловив перед смертю?» Наведіть конкретні історичні факти на підтвердження своїх думок (за потреби скористайтеся матеріалами інтернету).

Так, віщування Захара Беркута, висловлене ним перед смертю, значною мірою збулося. Ось кілька історичних фактів, які підтверджують це:

1. Після занепаду Київської Русі через монгольську навалу в XIII ст. українські землі потрапили під владу інших держав - Великого князівства Литовського, Польщі, Угорщини. Це призвело до відчуження між різними частинами колись єдиного народу, втрати державності та єдності.
2. У XIV-XVI ст. через постійні війни, чвари між князями, набіги кримських татар та інші лихоліття український народ зазнав великих страждань і занепаду. Давні громадські порядки і традиції самоврядування були значною мірою втрачені.
3. Проте ідеали свободи, єдності і самоорганізації ніколи не вмирали серед українців. Яскравим проявом цього стало козацтво XVI-XVII ст., яке відродило давні громадські і військові традиції Київської Русі. Козаки не раз піднімали повстання проти польської влади, борючись за волю України.
4. У XIX-XX ст. розпочалося українське національне відродження - пробудження національної свідомості, розвиток культури і мови, боротьба за незалежність. Це стало початком тієї “щасливої доби відродження”, про яку говорив Захар Беркут.
5. Нарешті, здобуття Україною незалежності в 1991 році ознаменувало остаточне звільнення від чужоземного панування і відродження української державності. Попри всі труднощі, український народ зберіг свою ідентичність, мову і прагнення до свободи - так, як і передбачав Захар Беркут.

Отже, хоча віщування Захара Беркута здійснилося не відразу, історія довела його правоту. Український народ пройшов через страшні випробування, але зрештою відродив свою державу і громадянське суспільство, засноване на давніх традиціях свободи і єдності.

9. Епос як літературний рід. Героїко-романтична історична повість

Згадайте основні ознаки лірики, епосу й драми як літературних родів. Доведіть, що твір «Захар Беркут» епічний, склавши відповідні пазли.

На основі наданого зображення та інформації про повість “Захар Беркут” Івана Франка, можемо скласти пазл ознак, які доводять, що цей твір належить до епічного роду літератури:

1. В основі сюжету — події. Повість описує історичні події боротьби тухольців проти монгольської навали.
2. Прозова форма. “Захар Беркут” написаний прозою, що характерно для епічних творів.
3. Сюжет рухають суцільні діалоги. У творі присутні розгорнуті діалоги між персонажами, які рухають сюжет вперед.
4. Зображення персонажів та їхніх учинків. Автор детально описує дії та характери головних героїв - Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка та інших.
5. Відсутність сюжету - ця ознака НЕ стосується “Захара Беркута”, оскільки твір має чітко виражений сюжет.
6. Для постановки на сцені. Хоча цей твір можна адаптувати для сцени, він не призначений спеціально для театральної постановки, що характерно для епосу, а не для драми.

Інші ознаки, такі як “Віршована форма”, “Емоції ліричного героя” та “Репліки й ремарки”, більше характерні для лірики та драми і не є визначальними для епічного твору “Захар Беркут”.Таким чином, аналізуючи ці ознаки, ми можемо впевнено стверджувати, що повість Івана Франка “Захар Беркут” належить до епічного роду літератури.

10. Завдання.

1. Обидва слова є історизмами у варіанті

Б боярин, князь

2. Епізод, у якому Тугар Вовк відсікає Бурунді руку, у сюжеті повісті є

В кульмінацією

3. Повісті І. Франка «Захар Беркут» властиві всі перелічені жанрові ознаки, ОКРІМ

Г фантастичної

4. Намалюйте діаграму Венна й заповніть її. архаїзми історизми

A - Застарілі слова, які мають сучасні синоніми (наприклад, “уста” - “губи”)

B - Слова, які вийшли з ужитку через зникнення понять (спільне для обох)

C - Слова, що позначають зниклі предмети чи явища (наприклад, “боярин”, “князь”)

5. Доведіть, що повість «Захар Беркут» — історична. Проілюструйте свої думки конкретними прикладами з твору.

1. Історичний час: Дія відбувається у XIII столітті, під час монгольської навали на Русь.
2. Історичні події: Повість описує реальну історичну подію - вторгнення монголів у Карпати.
3. Історичні особи: Хоча головні герої є вигаданими, але згадуються реальні історичні постаті, як-от Чингісхан.
4. Достовірний опис побуту: Франко детально описує життя, звичаї та суспільний устрій тухольської громади того часу.
5. Мова твору: Автор використовує архаїзми та історизми для створення атмосфери епохи.
6. Історичні реалії: У творі згадуються тогочасні зброя, одяг, соціальні відносини.
7. Відтворення історичного конфлікту: Протистояння між громадським устроєм тухольців і феодальним ладом, який намагається запровадити Тугар Вовк

Приклади з твору:

• “В тяжких днях татарського лихоліття”
• Опис тухольської громади та її віча
• Зображення монгольського війська та його тактики
• Використання історичних термінів: “боярин”, “тисяцький”, “ратище” тощо.

6. Чи можна Бурунду-бегадира вважати романтичним героєм? Обґрунтуйте свою позицію.

Бурунду-бегадира не можна вважати романтичним героєм. Обґрунтування:

1. Відсутність ідеалізації: Бурунда зображений жорстоким і безжальним завойовником, без романтичного ореолу.
2. Прагматичність: Його дії мотивовані не високими ідеалами чи почуттями, а військовою необхідністю та жагою перемоги.
3. Відсутність внутрішнього конфлікту: Бурунда не переживає душевних терзань, характерних для романтичних героїв.
4. Негативна роль у творі: Він є антагоністом, що протистоїть позитивним героям і громаді.
5. Реалістичність образу: Бурунда зображений як типовий монгольський воєначальник, без романтичної винятковості

7. Розгляньте репродукцію картини О. Шупляка «Захар та беркут» (с. 51). Що ви бачите на ній? Як розумієте образи, подані художником? Обґрунтуйте свою думку.

• На передньому плані зображено старого чоловіка з довгою сивою бородою в традиційному українському вбранні. Це, очевидно, Захар Беркут.
• За ним видніється величезне обличчя, сформоване з гірського ландшафту. Це зображення Івана Франка.
• Фоном служать Карпатські гори та ліси.

Розуміння образів:

1. Захар Беркут постає як мудрий старійшина, захисник свого народу та традицій.
2. Поєднання людини з природою підкреслює гармонію життя горян та їхній зв’язок з рідною землею.

Художник майстерно використовує прийом подвійного зображення, створюючи багатошаровий символічний образ, який відображає головні ідеї повісті Івана Франка: єдність народу, зв’язок з предками та рідною землею, мудрість та силу духу.

8. Вільний мікрофон. Тугар Вовк як особистість має таку позитивну рису: … .

Тугар Вовк як особистість має таку позитивну рису: здатність до переосмислення своїх дій та моральне відродження.

Обґрунтування: Незважаючи на попередню зраду, Тугар Вовк у критичний момент рятує життя Максима Беркута, відсікаючи руку Бурунді. Цей вчинок демонструє, що навіть після скоєних помилок, він зберіг певні моральні принципи та здатність до самопожертви заради доньки та її коханого. Така зміна у характері персонажа свідчить про його складність та неоднозначність як особистості, а також про можливість морального відродження навіть для тих, хто зробив неправильний вибір.

Подумайте й розкажіть

Що на війні сильніше за зброю?

На війні сильніше за зброю є:

1. Єдність та згуртованість народу. Тухольці перемогли завдяки спільним діям та взаємодопомозі.
2. Мудрість та досвід лідерів. Захар Беркут своєю мудрістю надихав та спрямовував громаду.
3. Любов до рідної землі та готовність її захищати. Патріотизм тухольців надавав їм сили у боротьбі.
4. Знання місцевості та вміння використовувати природні умови. Тухольці використали особливості гірської місцевості проти ворога.
5. Моральна перевага та віра у справедливість своєї справи. Це надавало тухольцям духовної сили та стійкості.